Уроки «корвалольної» битви
Мова публікації: українська.
Спеціально для zn.ua
Чому спори про інтелектуальну власність важливі для економіки
У сучасному світі вже нікого не здивуєш такими словами, як інтелектуальна власність, нематеріальні активи чи токенізація цифрових активів. Уже звично читати у стрічках новин про судові баталії всесвітньо відомих у відповідних індустріях компаній, які виборюють своє виключне право на той чи інший бренд або ж на технологію.
Одночасно не менш цікаві історії відбуваються і в Україні. При цьому ключовими індустріями з проактивною позицією щодо захисту прав інтелектуальної власності вже традиційно є агрохімічна та фармацевтична. Останніми роками значна частка припадає також на IT.
Хроніки корвалольної справи
Цікавою і показовою є «корвалольна» битва, яка розгорнулася між двома великими національними фармвиробниками — ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» і ПАТ «Фармак». Важко повірити, але популярний заспокійливий лікарський засіб зі звичним запахом м’яти опинився у фокусі уваги судових інстанцій більш як десять років тому.
Як і в будь-якому спорі щодо інтелектуальної власності, судова справа між названими компаніями вже давно вийшла за межі тільки непростих юридичних матерій. Насправді результати таких справ можуть серйозно впливати на ринок, цінову політику та, як наслідок, на кінцевого споживача.
В одній із ключових справ щодо корвалолу останню крапку нещодавно поставив Верховний суд. Йдеться про справу №910/13908/17, яку було ініційовано «Фармаком» проти «Дарниці» ще 2017 року. «Фармак» намагався через суд визнати недійсним свідоцтво «Дарниці» на знак «Корвалол-Дарниця», а як підставу для такої вимоги використав отримане 2017-го рішення Апеляційної палати Мінекономіки про визнання добре відомим на ПАТ «Фармак» знака «Корвалол Corvalolum».
До речі, це була не перша спроба «Фармака» оскаржити знак «Корвалол-Дарниця», але й вона завершилася перемогою «Дарниці».
30 червня цього року Верховний суд задовольнив касаційну скаргу «Дарниці». Тим самим цей фармвиробник отримав остаточно підтверджений судами факт відсутності схожості знака «Корвалол-Дарниця» зі знаком «Корвалол Corvalolum», що належить «Фармаку».
Що це означає на практиці? Це означає, що свідоцтво на знак «Корвалол-Дарниця» є дійсним, а відтак, фармацевтична фірма «Дарниця» як законний правовласник користується всіма належними їй правами згідно із законодавством, у тому числі й правом розповсюджувати популярний заспокійливий засіб свого виробництва в уже звичній і відомій споживачеві упаковці із нанесеною на неї торговельною маркою «Корвалол-Дарниця».
Так, це не остання справа щодо корвалолу. Зокрема, триває розгляд іншої справи, але вже за позовом «Дарниці» про визнання недійсним рішення Апеляційної палати Мінекономіки про визнання знака «Корвалол Corvalolum» добре відомим в Україні. 2020 року Верховний суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий (уже третій) розгляд. 10 грудня 2021 року Господарський суд міста Києва задовольнив повністю позовну заяву «Дарниці», а апеляційний суд зайняв іншу позицію. Наразі очікується розгляд касації.
Які важливі уроки для бізнесу демонструє корвалольна справа
По-перше, інтелектуальна власність — це актив, який потребує захисту. Зусилля, докладені бізнесом до розвитку того чи іншого бренду, зазвичай потребують значних інвестицій часу та фінансових ресурсів. Тому захищати свої нематеріальні активи — це не лише нормально, а і є необхідним мінімумом.
Так, потрібно бути готовим, що розгляд справи в суді може тривати довше, ніж очікувалося (між іншим, за кордоном також типовою є більша тривалість розгляду подібних справ порівняно з іншими категоріями спорів). Водночас отримане у результаті остаточне судове рішення допомагає бізнесу отримати правову визначеність, що позитивно впливає на конкуренцію та ринок.
По-друге, принцип res judicata (res judicata pro veritate habetur! — судове рішення слід визначати за істину), який послідовно впроваджується Верховним судом і який уже звичний для всього цивілізованого світу, дає змогу бізнесу мінімізувати ризики, мати певний рівень впевненості та передбачуваності. Наприклад, у згаданій справі щодо знака «Корвалол-Дарниця» Верховний суд укотре підтвердив, що жодна зі сторін не вправі порушувати питання про перегляд остаточного судового рішення лише для нового розгляду й нового рішення по суті.
По-третє, для відповідального бізнесу важливо дотримуватися необхідного гігієнічного мінімуму щодо своїх IP-активів: від своєчасної реєстрації того чи іншого об’єкта у патентному відомстві, належного рівня управління портфелем і підтримання його чинності до протистояння у судах (якщо інші опції неприйнятні або вичерпані).
Нові IP-виклики фармринку в умовах воєнного стану
Зважаючи на збройну агресію Росії проти України та запровадження на території нашої країни воєнного стану, у квітні цього року парламент прийняв Закон №2174-IX «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України».
Відповідно до положень зазначеного закону «майнові права інтелектуальної власності, строк чинності яких спливає на день введення в Україні воєнного стану або під час дії воєнного стану, залишаються чинними до дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану. З дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, чинність майнових прав інтелектуальної власності може бути продовжена у встановленому порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим законом».
Наміри законодавця на момент ухвалення такого закону були абсолютно виправдані й зрозумілі: врегулювати питання процедурних строків щодо дій, які необхідно вжити в патентному відомстві для підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності (наприклад, сплата щорічного збору за підтримання чинності), але які не було вчинено правовласником вчасно через воєнний стан.
Однак наразі серед гравців фармринку виникла неочікувана дискусія щодо зазначеного закону, яка вже перейшла у площину судових спорів.
Ця дискусія зумовлена таким: компаніям-оригінаторам (чиї препарати мають тимчасовий патентний захист) вигідно тлумачити процитовану вище норму у тому ключі, що майнові права, наприклад за патентом на винахід на певну діючу речовину, зберігають свою чинність аж до дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану.
Водночас строк чинності майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності встановлено відповідними нормами матеріального права (Цивільним кодексом України, законом про охорону прав на винаходи і корисні моделі, Угодою ТРІПС). Для винаходів такий строк становить 20 років від дати подання заявки (з можливістю максимального подовження на п’ять років для винаходів у сфері фармацевтики). Після закінчення такого строку монополія патентовласника припиняється.
Неправильне тлумачення відповідної норми закону №2174-IX суперечить нормам міжнародних договорів України (зокрема, статті 220 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС) і призводить до порушення принципу верховенства права. На практиці наслідки для фармринку можуть бути катастрофічні:
по-перше, строк чинності майнових прав на винахід фактично може бути штучно подовжено на невизначений період (конкуренти не зможуть спрогнозувати конкретну дату закінчення їхньої чинності), що, у свою чергу, призведе до штучної непрогнозованої монополізації ринку;
по-друге, фармвиробники препаратів-генериків не зможуть у принципі планувати свою діяльність із розробки та впровадження в продуктові лінійки нових лікарських засобів;
по-третє, повністю буде знівельовано баланс інтересів між патентною монополією та правом кожної людини на доступність ліків.
Яким саме шляхом піде українська Феміда і чи буде знайдено баланс між інтересами всіх учасників ринку, включно з пересічним споживачем, покаже час.